Валентин Сильвестров
Композитор в резиденції 2017-2018
Творчість Валентина Сильвестрова, всесвітньо відомого українського композитора, найбільш міцно пов’язано з неоромантичним напрямом в музиці останньої третини ХХ століття, а також формуванням основних стильових течій сучасної української школи. З ранніх років Валентин Сильвестров був занурений в музичну атмосферу, багато слухав романси Глінки і Даргомижського у виконанні матері. Відвідування концертів і прослуховування грамофонних платівок сформувало коло улюблених творів юного композитора, серед них – П’ята симфонія Бетховена, Десята симфонія Шостаковича, Концерт для 9-ти інструментів Веберна та інші. Сильвестров почав навчання грі на фортепіано досить пізно – в п’ятнадцятирічному віці. Особливе значення в житті композитора зіграла вчителька Ноемі Аронова-Дейч. Валентин Сильвестров підкреслює: «Вона була безперечно краще багатьох моїх майбутніх викладачів в консерваторії, вміла захопити, надзвичайно зацікавити, вселити любов до тієї музики, яку показувала. Саме вона привила мені любов до Глінки»(з інтерв’ю).
Ноемі Аронова-Дейч «вміла слухати», підкреслює Сильвестров. Була захоплена творами юного композитора і підтримувала Сильвестрова в творчих пошуках.
Через кілька місяців від початку занять, Валентин Сильвестров показав свої перші твори, серед яких були невеликі п’єси для фортепіано, пізніше увійшли до фортепіанного циклу «Наївна музика» (1954 – 1993). Також з’явилися твори для інших інструментів, складніші за фактурою і музичною мовою.
Після закінчення школи із золотою медаллю, Сильвестров паралельно навчається в будівельному інституті і вечірній музичній школі.
Після школи вступає до Київської консерваторії в клас композиції Бориса Миколайовича Лятошинського. «..Мене повинні були зарахувати до класу композитора Віталія Дмитровича Кирейка, але я зовсім не знав його музики, чого не можу сказати про музику Б. Лятошинського, повторюсь, вона мені подобалася, і я її цінував. Одного разу я підійшов до Бориса Миколайовича і попрохав послухати мої твори. Він завів мене в аудиторію і послухав, я йому показав свої опуси, він погодився мене взяти в свій клас », – згадує в інтерв’ю Сильвестров.
Студентські роки стали плідним періодом в житті композитора. Було написано багато музики до фільмів, серед яких найбільш великою роботою є кіномузика до стрічки «Київські фрески».
У 1960-і роки увіходив до групи «Київський авангард »(Леонід Грабовський, Віталій Годзяцький, Володимир Губа, Ігор Блажков та інші). У 1961 році написав свої перші додекафоні твори «П’ять п’єс для фортепіано» і Quartetto piccolo. У 1968 році, після смерті Лятошинського, Сильвестров присвятив його пам’яті «Поему для ударних, духових і струнних ». За багато років роботи Валентин Сильвестров створив безліч унікальних творів, серед яких сім симфоній, два струнних квартети, вокальні та хорові твори, а також музика до фільмів Кіри Муратової «Чеховские мотивы» (2002) і «Настройщик» (2004).